Субота, 18.11.2017, 20:49
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Мої статті

Експортні субсидії
У Преамбулі до Угоди про сільське господарство однією з галузей, що потребують прийняття країнами-членами конкретних зобов’язань, названа експортна конкуренція, тобто надання екс-портних субсидій. Експерти вважають, що саме ці субсидії най-більше спотворюють розвиток конкуренції на світових ринках сільськогосподарської продукції, деформують умови недискри-мінаційної торгівлі. Експортні субсидії надаються виробникам сільськогосподарської продукції для створення чи підтримки конкурентних переваг на закордонних ринках.
Відомо, що ще в рамках ГАТТ вдалося розробити правила за-стосування субсидій щодо промислової продукції. Проте аналогічні правила надання урядами субсидій у сільськогосподар¬ському секторі не були приведені у відповідність до дисципліни ГАТТ. Угода про сільське госпо-дарство містить правила надання субсидій на сільськогосподарську продукцію.
Слід зазначити, що правила застосування експортних субсидій на сільськогосподарську та промислову продукцію різняться між собою. Правилами ГАТТ з самого початку було заборонено застосування експортних субсидій на промислову продукцію розвиненими країнами. Угода про субсидії та компенсаційні заходи, яка була переглянута в ході Уругвайського раунду, поширила цю заборону і на промислову продукцію країн, що розвиваються. Водночас, вони мали восьмирічний перехідний період (до 1 січня 2003 року) для приведення практики застосування субсидій у відповідність із зобов’язаннями. А проте найменш розвинуті країни та країни, що мають річний середньодушовий дохід, що не переважає 1000 доларів США, наразі звільнені від цих зобов’язань.
Угода про сільське господарство вимагає від країн взяти зо-бов’язання скоротити їх застосування. В ході Уругвайського ра-унду Члени СОТ домовилися скоротити експортні субсидії до 2001 р. на умовах, що подані в табл. 18.
Таблиця 18
УМОВИ СКОРОЧЕННЯ ЕКСПОРТНИХ СУБСИДІЙ НА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ ЗА ГРУПАМИ КРАЇН
Умови     Розвинені країни та перехідні економіки    Країни, що розви-ваються
Скорочення сукупних бюджетних витрат на експортні субсидії    – 36 %    – 24 %
Скорочення сукупного обсягу експорту, охопленого субсидіями    – 21 %    – 14 %

Якщо країни погоджуються взяти на себе зобов’язання щодо скорочення суми та обсягів субсидування експорту, то їм дозво-лено використовувати шість категорій субсидій, щодо яких і ді-ють зобов’язання.
Відповідно до Угоди про сільське господарство під скорочен-ня країнами-членами СОТ підпадають такі категорії експортних субсидій:
―    надання урядом прямих субсидій, які залежать від показників експорту;
―    продаж урядами некомерційних запасів (що перебувають у державній власності) сільськогосподарської продукції за ціною, нижчою за порівнянну, що призначається на аналогічний товар, коли він продається покупцям на внутрішньому ринку;
―    виплати при експорті певного сільськогосподарського то-вару, які фінансуються за підтримки уряду, незалежно від того, чи має місце витрата державних коштів чи ні, в тому числі вип-лати, які фінансуються за рахунок надходжень від зборів, стяг-нутих із такого самого сільськогосподарського товару або з якого виробляється експортний товар;
―    надання субсидії на скорочення витрат, пов’язаних зі збу-том та експортом сільськогосподарської продукції (за винятком широкодоступних послуг зі сприяння експорту та консультаційних послуг), в тому числі витрати навантаження і розвантаження товару, підвищення якості та інші витрати на пе-реробку, а також витрати на міжнародні перевезення та фрахт;
―    витрати на внутрішні перевезення та фрахт за експортних поставок, які надаються або встановлюються урядом на умовах, сприятливіших, ніж для поставок на внутрішній ринок;
―    субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать від її включення до виробництва товарів на експорт. [3, с. 43—44]
Країни, які використовували такі субсидії, взяли значні зо-бов’язання протягом переговорів, які були включені на рівні окремих товарів до їх Розкладу поступок як Членів СОТ.
Ці країни надалі не повинні перевищувати рівні зобов’язань, визначених у їхніх Розкладах, як за бюджетними витратами, так і обсягом. Вони також мають зобов’язання не розширювати переліку продукції, щодо якої можуть надаватися субсидії, понад визначений у Розкладі. Додаток 2 містить перелік зобов’язань країн щодо експортних субсидій та продукції, якої вони стосу-ються.
Іншим країнам, які не брали на себе зобов’язання щодо ско-рочення, заборонено застосовувати експортні субсидії на сільськогосподарську продукцію. Разом з тим, положення про спеціальний та диференційний режим дозволяють країнам, що розвиваються, застосовувати два типи субсидій — субсидії для скорочення витрат, пов’язаних зі збутом при експорті сільськогосподарської продукції, в тому числі витрат на підвищення якості та інших витрат на переробку, а також витрат на міжнародні перевезення та фрахт; витрати на внутрішні пере-везення та фрахт при експортних поставках на умовах, сприятливіших, ніж для поставок на внутрішній ринок.
Таким чином, в Угоді про сільське господарство зроблено спробу відокремлення легальних програм допомоги виробництву сільськогосподарських товарів від субсидій, що деформують торгівлю. Передбачені покарання за субсидування експорту відносяться до самого факту здійснення субсидій, а не до їх ефекту. Потреба в зменшенні обсягів експортних субсидій очевидна. Це позитивно вплине на основні агропромислові товари — такі, як зерно, сире м’ясо, молочні вироби та рослинні олії.

Категорія: Мої статті | Додав: Dnister (08.08.2011)
Переглядів: 759 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: